12 мая — два концерта Бумбокса в Киеве. Время выступлений: ВДНХ — 16.50, Контрактовая — 19.05

Опубликовано Май 7, 2007 11:56 31 комментарий
Фейсбук Твиттер

12 мая обещает быть насыщенным. Первый концерт мы играем на ВДНХ, в рамках пикника, устроенного ТМ Наша Ряба. Отыграв, Бумбокс перемещается на Контрактовую площадь, где мы выступаем вместе с нашим любимцем Шоном Полом в рамках проекта Диджус-гол.  Кроме нас играют Стереолиза, ТНМК, Друга Река.bb_map.jpg
Фото: Дмитрий Шитко



31 комментарий

  • Вова:

    О, так Вы с ВДНХ на Контрактовую перемещаетесь! Подбросите?:)) Я на два концерта хочу попасть…

    З.Ы. Лечите Андрея, а мы кулаки держать будем!

  • Вова:

    Ребята, подбросите с ВДНХ на контрактовую? :) Нас двое будет, много места не займём:)

  • ROSEMARY:

    Класс!
    ну наконец-то в Киеве…

  • Я:

    2 Вова
    ага, вас ТОЛЬКО двое будет;)
    2РЮХА
    высдарафливай))))))))
    2Франковск
    печально……(
    приезжайте в Киев на 2 концерта))))

  • pastiss:

    Всмысле ВДНХ,Москва? а Контрактовая это где? (?звините за непросвященность)

  • pastiss:

    все, поняла….сорьте пипл!

  • Lex:

    Дочекались!!!!!!!!:D

  • Сугубо та:

    фотка классная))

  • V_ObLaKa:

    эххххххх почему ж я не в киеве то в москве:((((((УУУУУУУУУУУ

  • Аня:

    Валико — красавец!

  • I.:

    Історія перша
    Як я захворіла на «Boombox»:
    нотатки from Paradise

    Коли я запідозрила, що мене магнітофон в дитинстві зглазив, я сильно цим не переймалась. Тільки мама ставила стільки питань (ну таких собі заморочених зізнань), що наші родинні відносини сумні вже не танцювали капуейро. Я, до того ж, почала варити зоряні борщі, моя жвачка давно вже втратила свіжість, а кожен наступний день був справжнісінькою спрагою( N. B. наступного разу покладу менше солі в борщ). Друзі були впевнені, що я з’їхала з глузду, адже я запевняла їх, що це ще репетиція. Словом, вони з родиною позичили десь сили «$» (якусь позику в банку взяли), довго реанімували опцію зими (ну що ви не розумієте: морозилися від мене!), потім милом заслали мою душу (забили мені баки) і, нарешті, відіслали в якийсь київський санаторій (так, це вам не Ріо-де-Жанейро…). For why I don’t know?

    Мої лікарі, ой, невже, я написала «лікарі», ні ж бо, то були мої найкращі медбратики і сестрички, що ще довго слухатимуть мовчання тишу після нашої першої зустрічі, де я запропонувала самостійно визначити свій діагноз (тобто, показати, що є абсолютно адекватною і можу спокійненько вертатися додому). Але так як наш тет-а-тет відбувся лише через три дні після мого приїзду (забажалося ж їм до мене придивитися?!), мої сусіди встигли накатати на мене «історію хвороби» (це у нас так називали скаргу-анонімку), а все через те, що я здобула перше місце в щурячих перегонах. Розумієте, у них такі забобони: дівчина ніколи з першого разу не може перемогти (або чари, або «ловкость рук»). Хоча приз вони таки залишили мені (про це дещо пізніше).

    Тепер повернемося до медиків, яких я ненароком, зовсім не навмисно тричі садила на їхні ж губи (так вони в них відвисали, коли бачили як я бананами гамувала втому). Хоча й не ввічливо було давати мені читати ту анонімку-ябєду, але що зроблено, того не поверниш. Вони ж не знали, що всі автори, лауреати Санаторної премії, будуть спогадами народжувати звуки в темній комірчині з улюбленими пацючками, тобто щуриками, поки їх слова за живе не вкусили прибиральницю Нимидору Феліксівну, яка єдина з персоналу не боялася братів наших менших. Адже під рукої завжди мала «Raid», чи ще якийсь диклофосік (використовуючи його і як дезодорант, і парфуми, і освіжувач для кімнат). Читаю:

    «Пишуть вам схвильовані, збентежені, і до того ж стурбовані мешканці кімнати «30» саноторія «N». Особу, яку було поселено до нас два дні тому, просимо ізолювати, бо вважаємо, що вона давно вже зняла свої ручні гальма (здуріла!). Ще й стверджує, що хворіє тільки на одну хворобу – boombox. Ми провели експеримент: ввімкнули магнітофончик, залунала музика: «Blue moon, you saw me standing…». Вона ж вирішила довго в мовчанку не грати і почала акати відразу, що ми не знали у яке кричати з цих вікон, щоб хоча б Нимидора Феліксівна заспокоїла її. На що вона (цитата): «Ми тут такі усі і між нами вже гайки…». Ми наполегливо просимо запроторити її за скляні грати, збільшити дозу β-каратину, а нас побавити солодким болотом за моральні збитки.»

    Чесно, я була обурена. Я ж до них з відкритою душею, хотіла ще повідомити про третій поверх зліва, де постійно переливали ванни через край.
    Що ж, розповім про довгоочікувану зустріч з небагатослівними представниками медичної частини санаторію, які ще самостійно тримали губи вкупі, зіниці реагували на світло, а вуха на звуки будь-якого походження. Я написала всього кілька пунктів для спростування наклепів, а ще, щоб раптом не шокувати досі фізично придатних лікарів, частина з яких так і не говорила зі мною після того, як я…

    Головним призом була романтична подорож опівночі в Київ на Байкове кладовище. Там окрім всіляких готів ще збиралося Товариство київських санаторіїв. Це був такий собі світський раут, три роки поспіль київський хостінг (ну не хочуть в область переносити!). Хлопець, що мене супроводжував, пояснив все в дорозі: повітря там замало і постійно ллються рожеві сиропи (було все нормально: шампанське,квіти). А гламурно зодягнені пацієнти керувалися гаслом: «Я твоя підлога – ти моя стеля…» (авт.«крыша»). Тільки вона й нас підкачала. Нашу вечірку прикрили в самому розпалі. Нас спіймали патрулі, ми лежали на холодній землі. Мій Ромео переймався, чи його засмага не зійде, якщо й далі лежатиме на вологій траві. Потім нам нарешті висунули вимоги: «Просто ближче підходьте і вгору здіймайте руки». Хотіли знати, чи купили ми якоїсь зарази у готів. На щастя, ні, бо була б у нас тоді біла кома на моїх балконах.

    На четвертий день нарешті відбувся давно запланований тет-а-тет з головним лікарем. Його дуже цікавило як я поясню свій стан і що його спричинило. Як на мене, то це було два найпростіших запитання, поставлені за останні три дні. Бо на вечірці ми довго лежали на землі, так як сержант ніяк не міг з’ясувати, хто наклав у його новенький бобік. Цього ми не могли знати, тому й лежали собі, мрійливо вивчаючи грунтові особливості земельної ділянки на Байковому кладовищі.
    Ось сидимо ми з Хотабичем (це nick нашого головного лікаря), мило спілкуємося, а він питає: «Хто ж вам цю чуму привив?» — «На голову, мов злива, впала ця вразлива манія, діагноз…» — «… меломанія!» — «Ну що ви репетуєте! У мене ж вуха не з вати, як у більшості ваших співробітників і солома пісень з них не стирчить, як у більшості ваших пацієнтів (після терапії шансоном о шостій ранку і вечора). І…».

    Раптом в сусідній кімнаті заспівав Андрій Хливнюк про єдину дівчину, яка чекає його біля вікна. Шкода, що він так пізно почув її (вона ж гукала-гукала). Я зупинила свою розповідь, закрила очі і насолоджувалася. Тут хтось вимкнув, розвага і розрада закінчилася. Я не витримала: «Дай докайфувати, допити останні ноти! Розумієш, їх чути мушу!». І отримала таку приписку до діагнозу шизофренічки: «Захворіла на boombox. Остання фаза. Клініка.». Хай навіть так. Якщо їм так легше, нехай. Єдине, що хочу написати: «Я – не одна». Є багато хворих цією хворобою. І, на щастя, ще не вигадали від неї панацею!

    P. S. Додому мене проводжав весь санаторій: Нимидора Ф. салютувала вслід диклофосом і наполягала, що замішані ми з нею як «Raid» із газом, а медики з головним солістом – Хотабичем – співали: «Blue moon, you saw me standing…». Ще довго ці слова відбивалися в шибках мого автобусу…
    P. P. S. Під час перебігу всіх пригод жоден бобік серйозно не постраждав (моральний стан сержанта не враховується), а жоден щурик не залишився без вечері (спасибі Нимидорі Ф.).

    Особлива подяка висловлюється гурту «Boombox». Було використано більше 47 словосполучень з текстів «Меломанії».
    Дякую за увагу. 16-17. 01. 2007
    І.

  • Каця:

    ВСЕХ С ДНЕМ ПОБЕДЫ!!!
    и до встречи на Нашей рябе)))
    Вам крылышек или бедрышек взять?

  • Grafitka:

    I, круто! прикольно:)))))))) рЖун?маГу!

  • ДюхА:

    2 Alex: Сообщите,плз,то4ное время выступлений БумБокса ,на завтра,12.05.07!!!THANX IN ADVANCE!

  • xmarina:

    От Московской площади по пропекту 40-летия Октября. В любой иаршрутке подскажут где выйти

  • Ksu:

    класс, увидела по ТВ что Бумбокс будет на Контрактовой, решила зайти глянуть во сколько, а теперь решила что лучше на ВДНХ поеду)))

  • Марина К:

    ААА! Столько наоду на Контрактовой было!!! Ужас!
    Я почти не видела ничего! Лучше бы на ВДНХ поехала

    А вобще класно парни выступили!

    Сагамонов в жизни такой смешной! Гы!

  • Ksu:

    http://www.liveinternet.ru/community/boombox
    вот еще немного фот с концертов в Киеве

  • Lenuska:

    Олексію, не можу зрозуміти чому ви видаляєте мої пости, ну і не тіки мої. Нічого негативно написано не було. Поясніть, будьте ласкаві, буду вам дуже за це вдячна.

  • Aleks:

    Объясняю. Мне не нужны в блоге посты в виде смайлов. Хочешь что-то сказать — говори. А посты которые мне не нравятся я удаляю, ты права. ? знаешь почему? Потому что это мой блог.

  • Виолетта:

    2Алекс: Таки да. Мой коммент, с извинениями за ошибку, тоже неизвестно куда делся. Странно… А в это время тебе передавал привет Густав :) тот, который из Черкасс.

  • Lenuska:

    2Aleks:
    До того було десь 4 пости, які ви видалили, і у тих постах нічого абсолютно негативного не було. А пост в відє смайлов, це реакція на зникнення коментарів.
    Звісно це ваша справа, і це ваш блог, я це прекрасно розумію, але ви хоч аргументуйте коли таке робите. Бо цей сайт являється покишо єдиним сайтом БумБоксу і я вважаю що кожен має право на висловлення власної думки.
    Дякую за увагу)

  • Aleks:

    2 Виолетта. Густав? Да ты что! А он в Черкассах? ?нтересно было бы увидиться. Триста лет ничего о нем не слышал. Говорили он вроде бы в ?зраиле живет. Мы когда-то выступали на одних концертах да и вообще тусили вместе. «Мятежный угол», рокабилли. Эх, было время)
    2 Ленушка. Большая ошибка думать, что любая ерунда касающаяся ББ (это я не о твоих постах) имеет право на существование на моем блоге. ? ты, что серьезно думаешь, что я должен аргументировать любое удаление поста? «Ах, извините, плз, Вы написали полную чушь. Знаю, что это может нанести Вам моральную травму, но я все-таки удалю Ваш пост, Вы уж не обессудьте.» См. мой пост — пишите нормально. Удалил — значит было за что. Вопрос закрыт.

  • Lenuska:

    2Aleks:
    «Чуш», не обов»язково(жартую)))) До того ж я про «чуш» і слова не казала, я про нормальні пости)

    Я особисто ніколи нічого поганого і «чуши» не писала,бо я обожнюю ББ, і вас, і Борю Гінжука)

  • Виолетта:

    2Алекс: Густав действительно жил в ?зраиле, потом в Лондоне. А сейчас обитает в ?рландии. Тоже вспоминал те времена:) Рассказывал как ты им здорово помогал, как, к примеру, колонки доставал :) А я ему рассказала про ХЗМ, про FHM, про Бумбокс! Куда тебе сбросить его координаты? Есть у меня одна фотка тех времен. Слeзы умиления обеспечены :)

  • Aleks:

    Слушай, Виолетта, как круто! Я бы с удовольствием с ним поболтал. А он в Черкассах сейчас? А то я буду у вас в пятницу. За координаты — спасибо огромное, кидай на мыло: sogomonov@online.ua. Если скинешь фото — радости и благодарности моей не будет границ. А ты откуда знаешь Густава? Пару слов о себе)))

  • Виолетта:

    2Алекс: к сожалению, в Черкассах Густав теперь редкий гость. А по мылу, как обещала, все сброшу и обо всем расскажу в понедельник: я сейчас в отпуске и выход в инет пока только через мобильный телефон.

  • Aleks:

    Благодарствую. Хорошего отпуска.

  • Miranda_Korn:

    о, да ми прийдемо. кльово

  • Админ зарабатывай тут http://url.servermusic.ru/index.php?nTyrDD43l1 на своем блоге ! Ставь рекламу

Добавить комментарий